Принципи належного поводження з лікарняною білизною


05.06.2017

Внутрішньолікарняна інфекція – це будь-яке клінічно визначене інфекційне захворювання, що уражує пацієнта в результаті його перебування в стаціонарі або амбулаторного лікування, а також захворювання співробітників лікарні внаслідок їх роботи в цьому закладі незалежно від часу проявів симптомів захворювання – під час або після перебування в лікарні».                     

                                За визначенням Європейського бюро ВООЗ.Керуючись наказами МОЗ України №234,181,798

На превеликий жаль, в Україні проблема ВЛІ є дуже гострою. Адже, якщо переглянути офіційну статистику, ми будемо вражені. Кількість випадків таких інфекцій в десятки разів менша ніж у країнах ЄС, США. Проте, реальна картина набагато гірша. Як казав один відомий тиран: “Головне не як голосують, а як рахують!”. В Україні оптимістична статистика по ВЛІ досягається не тим, що її немає, а тим, що її не реєструють. Проте, адміністративна складова цієї проблеми варта не лише окремої статті, але й окремих дисертацій та наукових тем. У нашій статті ми зосередимося саме на правильному поводженні з лікарняною білизною. Адже, відсутність належної системи прання білизни призводить до:

·         Інфікування персоналу та пацієнтів (при недотриманні правил поводження з білизною);

·         Псування білизни (при неправильному виборі засобів для прання);

·         Нераціональні затрати води та електроенергії (при використанні застарілих технологій);

·         Алергічні реакції у персоналу та пацієнтів (низька якість засобів для прання).

Правила поводження з лікарняною білизною затверджені наказом МОЗ України №293 від 30.04.2014 “Про затвердження Інструкції зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни у закладах охорони здоров’я”. Ця  Інструкція безпосередньо містить вимоги, спрямовані на зниження ризику виникнення і розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій. Зокрема, вона уточнює і роз’яснює окремі положення наступних нормативних документів:

•      Наказу МОЗ України №236 від 04.04.2012 “Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів". •      Наказу МОЗ України №234 від 10.05.2007 “Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах”.

•      Наказу МОЗ України №181 від 04.04.2008 “Про затвердження методичних рекомендацій “Епідеміологічній нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика”.

Давайте розглянемо основні положення цього наказу, щодо режиму поводження з білизною: 1.      Заклади охорони здоров’я повинні бути забезпечені білизною в достатній кількості відповідно до табеля оснащення. В операційних блоках, відділеннях інтенсивної терапії і реанімації, родопомічних, післяопераційних палатах слід застосовувати білизну одноразового використання.

2.      Заміна білизни хворим проводиться регулярно у міру її забруднення, але не рідше 1 разу на тиждень. Білизна, забруднена виділеннями хворих, підлягає негайній заміні.

3.      Заміну постільної білизни породіллям слід проводити 1 раз на 3 дні, натільної білизни і рушників - щодня, підкладних пелюшок (серветок) для породіль - за необхідності, але не рідше 4 разів на добу в перші три дні і далі не рідше 2 разів за добу. Під час годування використані пелюшки замінюються перед кожним годуванням.

4.      Прання спеціального одягу і засобів індивідуального захисту працівників закладів у домашніх умовах забороняється.

5.      Спеціальний одяг персоналу пологових відділень, відділень реанімації та інтенсивної терапії, операційних блоків, процедурних і перев’язувальних кабінетів, центральних стерилізаційних відділень, інфекційних лікарень (відділень), дерматовенерологічних відділень, протитуберкульозних закладів змінюється щодня. Спеціальний одяг персоналу інших відділень змінюється 1 раз на 3 дні, а також у разі забруднення.

6.      Відповідальними за дотримання білизняного режиму у відділеннях є старші медичні сестри.   Окремо виділено порядок збору, транспортування та зберігання брудної білизни.

•      До збору і транспортування брудної білизни не допускається медичний персонал, який зайнятий доглядом за хворими або бере участь у маніпуляціях і дослідженнях.

•       Персонал, який працює з брудною білизною, повинен бути забезпечений спеціальним одягом і засобами індивідуального захисту. Після завершення роботи з брудною білизною спеціальний одяг і засоби індивідуального захисту віддають на прання. Рукавички і респіратори знезаражують у дезінфікуючому розчині, спеціальне взуття обробляють дезінфікуючим засобом.

•      Збирати білизну і укладати її у відповідну тару необхідно біля ліжка хворого. Забороняється струшувати білизну, класти її на підлогу, стільці, інші ліжка, матраци, поручні тощо.

•      Для збору брудної білизни в палатах використовують спеціальну промарковану тару, яка щільно закривається: мішки, у тому числі щільні клейончасті, поліетиленові, а також баки з кришками, з педальним пристроєм, спеціально обладнані візки для мішків з білизною. Після використання мішки перуть разом з білизною або дезінфікують.

•      Вся тара для збору білизни повинна маркуватися із зазначенням підрозділу закладу та ступеня забруднення білизни. Для маркування тари слід використовувати відповідне кольорове позначення або написи.

•      Після заміни білизни в палатах у присутності пацієнтів проводиться вологе прибирання з використанням дезінфекційних засобів, дозволених до використання в Україні.   Одним з головних пунктів є класифікація білизни за ступенем забруднення.

I ступінь (незабруднена) – нові вироби, які не мають видимих забруднень, пошкоджень, надходять зі складу і не були у використанні;  

II ступінь (незначно забруднена) – текстильні вироби, які мають загальні забруднення, спецодяг харчоблоку, адмінперсоналу;  

III ступінь (середньо забруднена) – текстильні вироби, які мають загальні забруднення із незначними слідами крові, сечі, блювотних, фекальних мас, ліків;  

IV ступінь (значно забруднена) – текстильні вироби зі значними забрудненнями кров’ю та іншими біологічними виділеннями. До значно забрудненої  білизни належать пелюшки новонароджених і білизна з інфекційних відділень.

  Класифікація білизни Маркування тари для білизни (мішки або герметичні баки)

Білизна II ступеня забруднення Зелений колір

Білизна, яку не можна прати одночасно з постільною білизною (наприклад, фартухи, спецодяг, серветки і т.п.) Білий колір

Білизна ІІІ ступеня забруднення Жовтий колір

Білизна IV ступеня забруднення Червоний колір з додатковим нанесенням надпису «УВАГА! Інфікована білизна»  

Білизна, забруднена біологічними виділеннями, негайно підлягає дезінфекції в санітарній кімнаті із застосуванням дозволених до використання дезінфікуючих засобів. Дезінфекція білизни проводиться у спеціальній ємності, яка щільно закривається кришкою. Продезінфікована білизна у вологому стані у водонепроникних мішках надходить до пральні. В упакованому вигляді брудна білизна з відділень на промаркованих візках або спеціальним автотранспортом доставляється до пральні в приміщення для збору брудної білизни. Допускається тимчасове (не більше 72 годин) зберігання білизни IV ступеня забруднення у санітарних кімнатах або інших спеціально виділених з цією метою приміщеннях подалі від нагрівальних приладів. Транспортні засоби після вивантаження брудної білизни підлягають дезінфекції із застосуванням відповідних дозволених до використання дезінфікуючих засобів.

Відповідно до наказу МОЗ України від 30.04.2014 №293 п.7 “Спеціальний одяг персоналу та лікарняну білизну, у першу чергу ІV ступеня забруднення, укладають у водорозчинні мішки, які потім перуться разом із білизною”. Це норма діє як у США так і ЄС. Адже, використання таких мішків мінімізує час контакту персоналу з білизною, що має значне забруднення біологічним матеріалом або білизною з інфекційних відділень.

Отже, давайте сформулюємо основні правила поводження з лікарняною білизною.

1. Всі дії пов’язані із забрудненою білизною слід виконувати обережно, без енергійних рухів, щоб уникнути розсіювання мікроорганізмів в середивищі.

2. Білизну треба укладати безпосередньо біля ліжка хворого у відповідний за кольором мішок (жовтий, червоний або білий) залежно від виду забруднення з наступним укладанням у візок.

3. Всі мішки повинні закриватися і бути придатними для дезинфекції і прання після кожного використання.

4. Особливо небезпечну білизну, хірургічну білизну слід укладати у мішки, що розчиняються при пранні.

5. Візки з мішками зберігають у спеціальному відділенні для забрудненої білизни. Для транспортування мішків із забрудненою білизною використовують закриті транспортні візки.

Прання лікарняної білизни здійснюється централізовано в спеціальних пральнях при ЗОЗ.        

Слід пам’ятати: 1. Білизна, забруднена біологічними виділеннями, підлягає дезінфекції негайно в санітарній кімнаті із використанням дезінфікуючих засобів. Дезінфекція білизни проводиться у спеціальній ємності, яка щільно закривається кришкою.

2. Допускається тимчасове зберігання (не більше 72 годин) брудної білизни.

3. Транспортні засоби після вивантаження брудної білизни підлягають дезінфекції із застосуванням відповідних дозволених до використання не хлорвмісних дезінфікуючих засобів.

4. Персонал, який працює із брудною білизною, повинен бути забезпечений санітарно-гігієничним одягом  засобами індивідуального захисту (халат, гумові рукавички.

5. Після завершення роботи з брудною білизною санітарно-гігієнічний одяг і  засоби індивідуального захисту направляють на прання, рукавички і респіратори знезаражують у дезінфікуючому розчині, спецвзуття обробляють дезінфікуючим засобом, руки підлягають гігієнічній антисептиці.  

Правильна організація роботи з лікарняною білизною – це величезний крок до профілактики та запобіганню внутрішньо лікарняної інфекції у лікувальних закладах. Чиста лікарня – безпечна для пацієнта та персоналу!  

Керівник Асоціації “Служба організації інфекційного контролю”тарший науковий співробітник НАМН України Ю. Леонов          




« назад