Великою кількістю досліджень доведено, що клінічно важливі патогенні мікроорганізми можуть виживати в лікарняному середовищі, а строки зберігання їх життєздатними на поверхнях довкілля (стіни, підлога, палатні меблі, раковини тощо) досить тривалі. Доведено, що контаміновані поверхні в певних умовах можуть стати джерелом розповсюдження збудників внутрішньолікарняних інфекцій, тому забезпечення чистоти лікарняного середовища є важливим заходом для контролю інфекцій, а включення цього питання, в якості однієї із складових, до програми інфекційного контролю, забезпечує зниження частоти захворювань госпітальними інфекціями. Крім цього, забезпечення чистоти в лікарнях є дуже важливою для набуття довіри пацієнтів, оскільки брудні поверхні лікарняного (на фото Зубченко Т. О.) середовища загалом асоціюються із загальною недостатністю догляду за пацієнтами. Отже чистота в лікарні є не лише важливим заходом контролю інфекцій, вона також виконує і естетичні задачі.
В останні роки питанню щодо очищення і дезінфекції об'єктів довкілля лікарень приділяється велика увага. Неадекватне очищення та дезінфекція поверхонь при традиційній практиці очищення, як правило, є проблемою. Досить не зручно раніше було використовувати дерев'яні швабри, звичайні ганчірки, відра для дезінфекції. Для вище перерахованого інвентарю також має бути спеціально відведена кімната для його зберігання, адже кількість швабр та відер мала бути майже на кожний кабінет, окрема та підписана. Двох відерною системою працювати зручніше, так як швабри та мопи промарковані кольорами, і це дає змогу персоналу використовувати інвентар за системою кольорового кодування. Але основною проблемою є час, час який молодший медичний персонал витрачає на прибирання. Спочатку інвентар оброблявся, ганчір'я замочувалось в дезінфектанті, потім його постійно треба було знімати з швабри, ополіскувати та знову одягати на швабру. Воду для миття однієї палати потрібно було змінити декілька разів, що фізично навантажувало працівника. Використовувалась велика кількість дезінфікуючого засобу за рахунок частої зміни робочого розчину. Бюджети лікарень не дозволяють сьогодні часто замінювати інвентар, купувати дорогі дезінфікуючі засоби та ін.. Так чому б не скористатися новими технологіями, придбати одну систему, яка допоможе зекономити та досягти максимально бажаного ефекту від процесу прибирання.
Згідно вимогам наказу МОЗ України від 04.04.2012р. № 236 «Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів» щодо застосування прибирального устаткування двох відер при проведенні прибирання приміщень, на мій погляд, дієво сприяє зменшенню мікробної контамінації об'єктів лікарняного середовища та виключає перенесення госпітальної мікрофлори з одного приміщення в інше. Найбільш ефективним це відбувається при використанні професійного прибирального устаткування. Але не слід забувати, про так званий «людський фактор», коли при наявності в лікарнях вищезазначеного сучасного прибирального устаткування, у окремих медичних працівників відсутні знання і навики щодо проведення належного очищення і дезінфекції лікарняного середовища. Тому, дуже важливою є робота спеціалістів Асоціації «Служба організації інфекційного контролю» по проведенню навчання серед медичних працівників по цих питаннях. А те, що ця робота спеціалістами «СОІК» проводиться на дуже високому професійному рівні, я переконалась будучи присутньою на конференції, яка проводилась Асоціацією в березні місяці в Черкаській обласній дитячій лікарні.
Технології не стоять на місці, і якщо є бажання та можливість покращити роботу медичного персоналу, то не потрібно зупинятися, дійте, це того варте!
Головний спеціаліст
відділу епідеміологічного нагляду
Черкаського міського Управління
ГУ Держсанепідслужби у Черкаській області
Зубченко Тамара Олексіївна
Спеціаліст Асоціації «СОІК»
Іванова Ірина