Наше життя наповнене різними подіями, явищами, процесами, що тим самим створює людині інтерес до пізнання нового навколо себе. Поряд із цим, людство щораз стикається із глобальними викликами і постає перед вирішенням серйозних проблем. Медицина є невід'ємною ланкою нашого буття, тому і набуває особливо серйозного значення. Серед глобальних викликів медицина налічує тисячі. Це і епідемії, і невиліковні хвороби, поява нових мікроорганізмів, діагностика, методи лікування, поширення внутрішньолікарняних інфекцій. Остання проблема залишається актуальною вже більше століття. Ми знаємо про існування ВЛІ, ми вживаємо заходів по її ліквідації, але вона не припиняє себе проявляти і забирати людські життя. Найчастіше ми пов'язуємо її прояву із незадовільним станом матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я (ЗОЗ), недостатнім забезпеченням їх медичним обладнанням, інструментарієм, нерозвинутою мережею діагностичних мікробіологічних лабораторій, неграмотним використанням дезінфікуючих засобів, порушенням рекомендованих режимів і їх застосування, часто недбалим і безвідповідальним відношенням окремих медичних працівників ЗОЗ до питань протиепідемічного режиму. Однак інфікування може спричинятися мікроорганізмами, набутими від іншої особи, що перебуває в лікарні (перехресна інфекція), або ж власною флорою пацієнта (ендогенна інфекція). Також причиною виникнення інфекції можуть бути речі, нещодавно контаміновані з навколишнього середовища. І саме ці обставини вказують нам на те, що ЗОЗ не завжди дотримуються усіх заходів по профілактиці виникнення інфікування.
У 2002 році на 55-ій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я було прийнято Резолюцію, яка закликала усі країни світу до покращення методів надання медичної допомоги та підвищення безпеки пацієнта. Тоді на Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ) була покладена місія - очолити цей рух і організувати системи моніторингу. І саме тоді, одним із основних заходів було визначено якісну гігієну рук під час надання медичної допомоги населенню.
Гігієна рук - це дуже проста процедура, однак вона підвищує безпеку в тих випадках, де людське око безсиле і не може попередити інфікування. Гігієна рук дієва скрізь - починаючи від сучасних систем медико-санітарної допомоги у промислово-розвинутих країнах, закінчуючи місцевими амбулаторіями в країнах, що розвиваються.
Для того, аби надавати актуальну наукову інформацію та рекомендації по організації профілактики ВЛІ для адміністрації ЗОЗ та медичному персоналу в Україні працює Асоціація «Служба організації інфекційного контролю». Серед методів нашої роботи основне місце посідає пропаганда дотримання гігієни рук та інших не менш важливих заходів.
Всеукраїнська програма «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» вже більше двох років привертає увагу до цієї глобальної проблеми. В її суть ми заклали основне - стандартизувати гігієнічні норми за запровадити їх по усіх ЗОЗ України. Результати демонструють те, що відділення, в яких є такий статус, працюють більш організовано та мотивовано, відношення персоналу до гігієнічної чистоти змінилося, відтак інфікування пацієнтів відмічено значно менше.
В рамках даного проекту виникла нова ініціатива здійснити аналіз, провести дослідження, що допоможе отримати кількісні дані в питанні обробки рук. Адже офіційна українська статистика не має подібних цифр, які б змогли хоч трішки відкрити очі на дану проблематику.
Разом із Асоціацією медичних сестер України Асоціація «СОІК» провела аналітичне дослідження.
Об'єкт дослідження: передача інфекції через руки медперсоналу, інфікування пацієнтів, поширення ВЛІ.
Мета дослідження: виявити рівень використання антисептичних засобів для обробки рук в ЗОЗ України.
Предмет дослідження: якість обробки рук медичним персоналом.
В роботі ми посилалися на накази МОЗ України: № 798 від 21.09.2010 року «Про затвердження методичних рекомендацій « Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу», № 234 від 10.05.2007 р. «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах», № 236 від 04.04.2012 р. «Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів».
На нашу думку потреба у проведенні подібного дослідження вже стоїть давно. Адже про антисептики в Україні ми дізналися раптом якихось десять років тому, і у свідомості медичних працівників ще не зовсім добре відкарбувалася процедура нанесення антисептичного засобу, його етапи втирання, і головне основна ціль цього процесу. Ще ВООЗ на своїх сесіях у середині 70-их років висловили тезу: «Основне вирішення проблеми внутрішньолікарняних інфекцій - це усвідомлення небезпеки, навчання, розуміння та дотримання правил протиепідемічного режиму». Асоціація «СОІК» керуючись цим постулатом вже понад п'ять років проводить лекції по усіх ЗОЗ України і доносить до медичного персоналу ці основоположні принципи, правила і практики.
На початку літа стартувала робота над аналітичним дослідженням. Ми запланували декілька етапів і реалізували їх. Отже, робота велася інтенсивно, продуктивно та цілеспрямовано. Почергово відбулося декілька етапів:
І ЕТАП
Здійснили збір даних по ЗОЗ в областях, що територіально представляють усі куточки країни. До вибірки увійшли: Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Житомирська, Чернігівська, Запорізька, Одеська.
Методом анкетування нам вдалося отримати від найбільших лікувальних закладів кількісні показники. В цьому нам дуже посприяли президенти Асоціації медичних сестер. Отримані дані з анкет ми внесли у формулу і таким чином порахували скільки літрів антисептику за останні пів року повинні були використати лікарні теоретично. Звісно, у формулу ми закладали цифри, що повинні відповідати практиці згідно наказів МОЗ. Ми визначили, що мінімум для кожного медпрацівника на день - 9 мл. Кількість використаного антисептику за 6 місяців ділили на часовий відрізок, за який ми отримали дані (6 - пів року, 30 днів в місяці (лікарні) і 26 (поліклініки)) та на кількість медичного персоналу.
Результат був очікуваний - дані реального використання і теоретичного пішли у розріз. На графіку очевидно, що наші заклади охорони здоров'я в недостатній кількості отримують антисептичні засоби і відповідно руки залишаються небезпечним фактором передачі інфекції. На нашу думку, це і не було великою таємницею. Відповідно цьому, ми хочемо висунути наступну гіпотезу:
Гіпотеза: у відділеннях ЗОЗ серед медичного персоналу відсутнє відчуття проблематики недостатності антисептику.
ІІ ЕТАП
З 24.07 по 29.07.2014 року у закладі охорони здоров'я «Х» було проведено планове санітарно-мікробіологічне дослідження епідемічно значимих об'єктів внутрішнього середовища ЗОЗ, а саме рук медичного персоналу у відділеннях:
• Пологове - 2 акушерки, 2 сестри медичні палати новонароджених, лікар акушер-гінеколог, лікар неонатолог, 2 молодші медсестри.
• Хірургічне відділення - лікар хірург, сестра медична операційна, сестра медична чистої перев'язочної, молодша операційна медсестра.
• Відділення анестезіології з ЛІТ - лікар анестезіолог, сестра медична палати інтенсивної терапії, молодша медсестра.
Разом дослідження пройшли - 15 медичних працівників.
Дослідження проведено лікарем епідеміологом ЗОЗ «Х» в присутності заступника головного лікаря ЗОЗ «Х», завідувачів та старших сестер медичних вище вказаних відділень і фахівця Асоціації «Служба організації інфекційного контролю».
Даний етап аналітичного дослідження ми теж розділили на декілька стадій:
1-ий етап - змиви з рук вище вказаних спеціалістів після виконання маніпуляцій та процедур чи іншої роботи з пацієнтами без проведення гігієнічної обробки;
2-ий етап - проведення вище вказаними спеціалістами гігієнічної обробки рук і повторне взяття змивів. Одночасно спостерігаємо наскільки правильно проводиться гігієнічна обробка рук згідно нормативних документів.
3-й етап - проведення бакпосіву у бактеріологічній лабораторії лабораторного центру ДСЕС.
4-ий етап - визначення результатів бакпосіву.
5-ий етап - проведення аналізу результатів дослідження та аналізу використання антисептиків у вище вказаних відділеннях за 6-ть місяців 2014 р. комісією з інфекційного контролю ЗОЗ «Х» .
6-ий етап - висновки та пропозиції.
7-ий етап - обговорення результатів дослідження на заняттях із медичними працівниками всіх відділень лікарні з метою підтвердження необхідності проведення гігієнічної обробки рук для профілактики внутрішньо лікарняної інфекції у ЗОЗ та захворювань медичного персоналу.
Збудник |
Стафілококова інфекція |
Staphylococcus aureus |
Захворювання шкіри і підшкірної клітковини |
Staphylococcus aureus |
Стафілококовий синдром "обпеченої шкіри |
Staphylococcus aureus |
Подібний до опіку шкіряний синдром (синдром Лайелла) |
Staphylococcus aureus |
Ураження кісток та суглобів (остеомієліти, артрити) |
Staphylococcus aureus |
Імпетиго |
Staphylococcus aureus |
Синдром токсичного шоку |
Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis |
Стафілококовий ендокардит |
Staphylococcus aureus |
Пневмонії та плеврити |
Staphylococcus aureus |
Гострі стафілококові ентерити та ентероколіти |
Staphylococcus aureus |
Стафілококовий менінгіт та абсцес мозку |
Staphylococcus aureus |
Стафілококовий сепсис |
Staphylococcus aureus |
Стафілококова ангіна |
Staphylococcus saprophyticus |
Стафілококові захворювання сечовидільних шляхів |
Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus |
Отруєння стафілококовим ентеротоксином |
Під час спостереження техніки гігієнічної обробки рук медичним персоналом вищевказаних відділень встановлено:
• місця для обробки рук у даних відділеннях обладнані згідно вимог наказу МОЗ України № 798 від 21.09.2010 року «Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу»;
• медичні працівники пройшли тренінг з техніки гігієнічної обробки рук під час навчального семінару з питань інфекційного контролю, який проводився у 1-му кварталі 2014 року;
• більшість працівників правильно провели гігієнічну обробку рук згідно методики, та дехто з персоналу не виконував всі шість етапів обробки рук, витирали антисептик одноразовим рушником, що підтверджує доцільність та ефективність проведення лекцій і тренінгів з даного питання.
Відділення |
Кількість пологів, операцій, проліскова-них хворих за 1 міс. |
Потреба антисепти-ків згідно розрахунків в л на 1 міс. |
Потреба в коштах згідно розрахун-ків в грн. на 1 міс. |
Використано за 6 міс. 2014 р. в л |
Використа-но в серед-ньому за 1 міс. в л та % |
Витраче-но коштів в грн. за 1 міс. |
Пологове |
76 |
5,39 |
583.00 |
15 |
2,5- 46,4 % |
275.00 |
Операційний блок |
52 |
2,88 |
316.00 |
15 |
2,5 – 87 % |
275.00 |
Відділення анестезіології з ЛІТ |
9 |
7,0 |
770 |
6 |
1,0 –14,3% |
110.00 |
Згідно розрахунків потреба для ЗОЗ в антисептиках:
• на 1 місяць - 100 л - 11 тис. грн.
• на рік - 1200 л - 132 тис. грн.
Бюджет ЗОЗ «Х» на рік для придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, перев'язочного матеріалу, дезінфікуючих антисептичних засобів та ін. складає 533 тис.700 грн.
132 тис. необхідних для 100% забезпечення ЗОЗ «Х» антисептиками складає 24 % річного бюджету ЗОЗ.
Тому ЗОЗ «Х» не може бути забезпечений антисептиками на 100%.
Подібні лабораторні дослідження ми провели у ще двох областях України.
З 22.12 по 25.12.2014 року у трьох закладах охорони здоров'я «Х1» «Х2» «Х3» було проведено планове санітарно-мікробіологічне дослідження епідемічно значимих об'єктів внутрішнього середовища ЗОЗ, а саме рук медичного персоналу у відділеннях:
Разом дослідження пройшли - 10 медичних працівників.
З 16.02 по 20.02.2015 року у закладі охорони здоров'я «Х4» було проведено планове санітарно-мікробіологічне дослідження епідемічно значимих об'єктів внутрішнього середовища ЗОЗ, а саме рук медичного персоналу у відділеннях:
Разом дослідження пройшли - 40 медичних працівників.
У відділеннях гінекологічному та торакальному не виявлено показників до і після обробки. Там обстеження пройшло 2 лікаря та 4 сестри медичні.
Висновки та пропозиції:
Проведене дослідження підтвердило необхідність та ефективність проведення гігієнічної обробки рук медичного персоналу і використання антисептиків згідно нормативних документів, як один із важливих методів профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій у закладах охорони здоров'я та проведення навчання і практичних тренінгів з техніки обробки рук фахівцями СОІК. Виведені графіки підтвердили, що наші ЗОЗ у величезних кількостях не до отримують антисептичні засоби і практичне їх використання подекуди навіть на 20 % не збігається із теоретичним застосуванням.
Асоціації «СОІК» та Асоціація медичних сестер України вважаємо, що з метою належного забезпечення закладів охорони здоров'я антисептичними та дезінфікуючими засобами фінансування має бути виділене в окрему статтю бюджету.
Вирішення проблеми внутрішньолікарняних інфекцій - у наших руках. У прямому й переносному значенні.